Тиша в шафі й одна річ, яка завжди доречна

 

Іноді відкриваєш шафу й ловиш себе на дивному відчутті: одягу багато, а вдягнути ніби нічого. Речі наче нормальні, зручні, але без настрою. Без історії. Без тієї внутрішньої «так», яка виникає ще до дзеркала.

У мене так було довго. Поки я не зрозуміла, що найбільше ношу не трендові речі, а ті, в яких мені спокійно. Одяг, який не вимагає ролі. Просто дозволяє бути собою.

Колись вишиванка для мене існувала окремо від буднів. Вона асоціювалася зі святами, офіційними датами, родинними подіями. Я берегла її, одягала рідко, майже урочисто. А потім з’явився зовсім інший досвід — вишиваний одяг, який не хочеться знімати. Лаконічний. Зручний. Такий, що легко поєднується з джинсами, пальтом, простими черевиками.

Я почала помічати дрібниці. Як тканина поводиться впродовж дня. Чи не сковує рухи. Чи не «втомлює» орнамент. І в якийсь момент зрозуміла: мені важливо знати, що річ зроблена не поспіхом. Що в ній є повага — і до традиції, і до людини, яка її носить.

Під час цих пошуків я натрапила на інтернет-магазин вишиванок, де український одяг виглядає сучасно й спокійно. Без надриву. Без спроб довести щось гучними словами. Просто речі, які добре сидять і залишають після себе правильне відчуття.

Мені подобається думка, що традиція може бути частиною повсякденного життя, а не тільки спогадом. Що вишивка може жити не в шафі «на потім», а разом із тобою — у звичайних днях, поїздках, зустрічах. Так вона перестає бути символом і стає опорою.

Зараз я точно знаю: у гардеробі достатньо кількох речей, які справді твої. Які не кричать, не нав’язуються, не втрачають актуальності. Вони просто є. І цього більш ніж достатньо, щоб почуватися зібрано, впевнено й по-справжньому на своєму місці.